• Обіймайте своїх дітей, якщо вони цього хочуть, дозволяйте їм притискатись до вас.
• Намагайтесь залишатись якомога більш спокійними. Діти сприймають ситуацію через ваші реакції та поведінку.
  
• Озвучуйте їм ваші плани та дії (наприклад, «ми зараз маємо всі перейти у коридор, оскільки там саме безпечне місце в домі: немає вікон, меблів і ближче до виходу»).
• Співайте разом дитячі пісеньки, малюйте, грайтеся - все це дає дітям відчуття безпеки.
• Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції то не були. Поясніть дитині природу її емоцій (скажіть, що те, що вона відчуває - нормально, запевніть, що ви разом і підтримуєте дитину).

Давайте тілесний контакт дитині. У будь-якій тривозі завжди задіяне тіло. Тому важливо обіймати, давати відчуття тілесних кордонів (разом вовтузитися, будувати халабуди).

У взаємодії з підлітками зберігайте рівновагу між, з одного боку, ставленням до них, як до дорослих (казати правду, ділитись своїми думками і покладати на них відповідальність), і, іншого, наданням їм можливості звернутись до вас за допомогою та підтримкою.

У стресі є великий ризик "зірватись", намагайтесь уникати конфліктів і з розумінням ставтесь до всіх членів родини.